dosoaftor
Позаяк сніг у нас таки йде, то нехай з музикою...)
четверг, 11 мая 2017
dosoaftor
От предидущего китайца осталась промоченная насквозь маркером бумага, пришлось заполнять...)
вторник, 09 мая 2017
dosoaftor
Жила-была одна девушка, и у нее в профиле было написано: «без пары». Поэтому один молодой человек предложил ей пойти в кафе. Они долго сидели и разговаривали, а потом он заглянул в свой айфон, залез в ее профиль и увидел: «встречается». То есть она ему подала знак! Он обрадовался и напросился к ней в гости, вот прямо сейчас. А потом, уже у нее, он вышел покурить на балкон с айфоном, снова поглядел ее профиль и увидел: «в свободных отношениях». Ему не понравилась такая бравада. Поэтому он выбросил сигарету, оделся и ушел. А на остановке снова залез в ее профиль. Там было сказано: «всё сложно». Слова, конечно, горькие. Но не убивающие надежду.
четверг, 04 мая 2017
dosoaftor
среда, 03 мая 2017
dosoaftor
вторник, 02 мая 2017
dosoaftor
...Много лет Праздный Дракон был знаменитым вором, но вышло так, что его ни разу не судили и не наказали – позорное клеймо так и не ожгло его руку. А жители Сучжоу и теперь без конца рассказывают о смешных проделках ловкого Дракона. Его можно назвать благородною душой среди мошеннической братии. И не только среди мошенников блещет он своим благородством! Разве сравнить его с теми, кто носит высокие шайки и широкие пояса,– с лицемерными и алчными чиновниками, которые ослеплены духом корысти и забыли, что такое справедливость?
В военное время Праздный Дракон мог бы стать лазутчиком и творить чудеса ловкости, пробираясь во вражеские лагери и крепости.
Но, к несчастью для себя, он жил в годы мира, когда превыше всего ценилось умение красно говорить и владеть кистью. Его способностям не нашлось места в жизни; если они на что и пригодились, так только на то, чтобы дать повод и пищу для забавных историй.
В военное время Праздный Дракон мог бы стать лазутчиком и творить чудеса ловкости, пробираясь во вражеские лагери и крепости.
Но, к несчастью для себя, он жил в годы мира, когда превыше всего ценилось умение красно говорить и владеть кистью. Его способностям не нашлось места в жизни; если они на что и пригодились, так только на то, чтобы дать повод и пищу для забавных историй.
воскресенье, 30 апреля 2017
dosoaftor
Приходить з фэйсбуку різна різність, і от бібліотека, зустріч дітей з письменником, всі раді, а я незнаю хто такий...
Іду дивитсь вінтернет: Сашко Дерманський, чи не найталановитіший і найпопулярніший в Україні молодий дитячий письменник.
Вау! А я всё пропустив.
Іду читати:
Соня ліпила баранця.
Соня..., незнаю чи найкраще ім'я в українській казці, але не заборонено.
Той, хто хоч раз ліпив баранця, знає: щоб створити гарну фігурку, замало пластиліну й хисту — тут ще й настрій відповідний потрібен, натхнення, так би мовити.
Я б не назвав це вдалим казковам реченням, але не заборонено. Так.
А яке там натхнення, коли тебе несправедливо ув'язнено у власній кімнаті й суворо заборонено виходити гуляти на вулицю, ще й дивитися телевізор. А засніжений двір так манить!
Та тут драма, ув'язнено, телевізор заборонено, які казки, біда!
— Нормальні діти зараз баб снігових ліплять, а я… ...на свого неоковирного баранця... ...Чому ж я повинна дурно страждати?...
Ти бач. Натхнення, неоковирні баранці, страждання.
У дворі ніхто з дітей уже не грався: там починалася справжня завірюха
От тобі і еге ж. Ніхто не грається на дворі, там завірюха, і одночасно туди манить, там нормальні діти і снігові баби.
Я таки не завсім нормальний сам, але щось тут не те...
— Нічого цікавого, — скептично зітхнула дівчинка, і раптом побачила, що в третьому вихорі повз її вікно пролетіло й тут-таки зникло… чудовисько!
Соня очам своїм не повірила.
Я теж! Бо...
— Е, нікудишній баранець, — раптом почувся чийсь грубенький голос.
— Я знаю, — промовила Соня й спохопилася: в кімнаті, окрім неї, нікого ж немає! Чий це тоді басок?
Гай, гай, любі діти, я вже знаю чий.
— Можна в гості?
— Е, а я чемпіон лісу з пластилінових баранців,
Зараз нам продадуть Карлсона ще раз!
Любі діти! Я не вгадав.
Далі була богомільна бабуся в маршрутці і Том Круз.
Не такої казки я чекав від найкращого в світі письменника.
Дойшовши до:
— П'явочко?! — отетеріла Маргарита Семенівна.
Картина, яка постала перед її очима, була справді дивна: на підлозі біля її стільця навколішки стояв П'явочка. Він, наче суддя на конституцію, поклав руку на їжака, а їжак — ви тільки уявіть собі таке нахабство — показував їй, заслуженому працівнику освіти Маргариті Семенівні Кишечці, язика!
я зрозумів що трактату не буде. Треба випити.
Чого і вам бажаю...
читать далі
Іду дивитсь вінтернет: Сашко Дерманський, чи не найталановитіший і найпопулярніший в Україні молодий дитячий письменник.
Вау! А я всё пропустив.
Іду читати:
Соня ліпила баранця.
Соня..., незнаю чи найкраще ім'я в українській казці, але не заборонено.
Той, хто хоч раз ліпив баранця, знає: щоб створити гарну фігурку, замало пластиліну й хисту — тут ще й настрій відповідний потрібен, натхнення, так би мовити.
Я б не назвав це вдалим казковам реченням, але не заборонено. Так.
А яке там натхнення, коли тебе несправедливо ув'язнено у власній кімнаті й суворо заборонено виходити гуляти на вулицю, ще й дивитися телевізор. А засніжений двір так манить!
Та тут драма, ув'язнено, телевізор заборонено, які казки, біда!
— Нормальні діти зараз баб снігових ліплять, а я… ...на свого неоковирного баранця... ...Чому ж я повинна дурно страждати?...
Ти бач. Натхнення, неоковирні баранці, страждання.
У дворі ніхто з дітей уже не грався: там починалася справжня завірюха
От тобі і еге ж. Ніхто не грається на дворі, там завірюха, і одночасно туди манить, там нормальні діти і снігові баби.
Я таки не завсім нормальний сам, але щось тут не те...
— Нічого цікавого, — скептично зітхнула дівчинка, і раптом побачила, що в третьому вихорі повз її вікно пролетіло й тут-таки зникло… чудовисько!
Соня очам своїм не повірила.
Я теж! Бо...
— Е, нікудишній баранець, — раптом почувся чийсь грубенький голос.
— Я знаю, — промовила Соня й спохопилася: в кімнаті, окрім неї, нікого ж немає! Чий це тоді басок?
Гай, гай, любі діти, я вже знаю чий.
— Можна в гості?
— Е, а я чемпіон лісу з пластилінових баранців,
Зараз нам продадуть Карлсона ще раз!
Любі діти! Я не вгадав.
Далі була богомільна бабуся в маршрутці і Том Круз.
Не такої казки я чекав від найкращого в світі письменника.
Дойшовши до:
— П'явочко?! — отетеріла Маргарита Семенівна.
Картина, яка постала перед її очима, була справді дивна: на підлозі біля її стільця навколішки стояв П'явочка. Він, наче суддя на конституцію, поклав руку на їжака, а їжак — ви тільки уявіть собі таке нахабство — показував їй, заслуженому працівнику освіти Маргариті Семенівні Кишечці, язика!
я зрозумів що трактату не буде. Треба випити.
Чого і вам бажаю...
читать далі
вторник, 25 апреля 2017
dosoaftor
понедельник, 24 апреля 2017
dosoaftor
dosoaftor
воскресенье, 23 апреля 2017
dosoaftor
четверг, 20 апреля 2017
dosoaftor
Авралы работы закончились,
Остались завалы работы.
Странные ощущения...
Остались завалы работы.
Странные ощущения...