У приміщенні церкви відкрито вокзал: почекальні, лампади, ікони, кабіни. Перелюднені хори гудуть, мов казан, a в касирок вуста, як фальшиві рубіни. Туалети і фрески. Колишня зоря закотилась у тлін, мов Марія у чорнім. Відчиняєш, як двері, врата вівтаря – і виходиш, і ходиш по першій платформі.
А на ній – протяги, паротяги. Свічок пересохлі світла, як пісні на бенкеті. Облягаєм вагон. І свистить у сюрчок пролетарський пророк у червонім кашкеті.
У приміщенні школи відкрито готель: там завжди хтось із кимсь укладається спати. Сталактити волого пульсують зі стель, старшокласниці прагнуть солодкої вати і, сплітаючи русла заламаних рук, опановують суть природничих наук.
У приміщенні замку відкрито шпиталь: там гуляє лицарство в потертих піжамах, мов побите вогнем чи познімане з паль, і діагноз готують на них, ніби замах. Адже в кожній з нічних півосвітлених веж їх лікують від стиду. І цвяхами теж.
У приміщенні цирку відкрито завод: там летить над верстатами гордий народ у блискучому гримі – від вуха до вуха.
У приміщенні неба відкрита тюрма. У приміщенні тіла відкрита пітьма. У приміщенні духа відкрита розруха.
По просьбе трудящихся полез смотреть квесты, что можно предложить новичку на десятку. Праблем. Первая волна досовской класики сейчас стала переводиться на нов системы. Но там и у меня терпения не хватает... Вторая волна класики - сплош на ХР. Теперишние игры - стррранныее. Приключение и симулятор ходьбы... Как познать саме себя... Как понять не иллюзия ли всё под волшебную музыку напианую самим (неизвесная фамилия)... Как смотреть чужой кампьютер и понять психологические сложности хозяина... Плюс жрут ресурс, тормозят и занимают по 20 гиг.
Из занятного чего не пробовал раньше: Парк Юр Периода 2011 года. Несбалансировоно, говорливо, но сюжетно и киношно, затягивает и таки положительно. И всего 3 ги.
the witness - из новомодных 2016 г. Атмосферно, необычно. На определенном этапе перестал находить логику и можно просто гулять (и заглядывать в подсказки)))