dosoaftor
Жили були дід і баба. І жили вони коло банку. То діда так і звали - Дід Колобанка. А банк раптом взяв та й заблокував їм картки.
В магазин не підеш, а їсти хочеться. От дід і просить:
— Бабусю! А спечи нам хоть чогось!
Баба пішла, пошкреблась по горщикам, замісила борошно, зліпила колобка та й спекла. Поставила на вікно стигнути. Раптом чує:
— Ойойой!
— Та хто це ойойойкає?
— Та я!
— Та хтож?
— Та я, Колобакс!
— Знавав я одну сімейку в Італії. — каже дід. — Так там усіх так і звали. Весела була сімейка.
— І я буду веселитися! — крикнув Колобакс. — Та як стрибне з вікна на призьбу, а з призьби на землю в двір, а з двору за ворота та на дорогу! Та й покотився світ за очі.
Котиться-веселиться собі дорогою, коли це назустріч йому зайчик.
— Колобок, колобок, я тебе з'їм!
— А я не Колобок а Колобакс!
— А всерівно з'їм!
— Не їж мене, я тобі реп заспіваю.
— Ой тільки не це! - закричав зайчик та й втік.
Котиться Колобакс далі. А назустріч йому вовк.
— Колобок, колобок, я тебе з'їм!
— А я не Колобок!
— Та хоч і Піцца, всеодно з'їм!
— А я тобі реп заспіваю!
— Ой, тільки не це!!
І вовк втік.
Біжить собі Колобакс далі. Аж тут ведмідь:
— Колобок, колобок, я тебе з'їм!
— А от і не з'їш! Я тобі реп заспіваю!
— Ох, тільки не ту гидоту!!
Ведмідь накивав п'ятами, а Колобакс весело пострибав далі.
Аж тут на дорозі Лисичка-сестричка, хитро так усміхається.
Колобакс їй:
— Зараз я тобі реп заспіваю!
— Ану заспівай!
То він і давай співати:
Я від баби втік,
Я від діда втік,
Я від зайця втік,
Я від вовка втік,
Від ведмедя втік...
А Лисичка взяла смартфона, швиденько все записала, на ютуб виклала, за своє видала, в тренди вискочила, заробила купу баксів, а Колобка ні з чим залишила!
В магазин не підеш, а їсти хочеться. От дід і просить:
— Бабусю! А спечи нам хоть чогось!
Баба пішла, пошкреблась по горщикам, замісила борошно, зліпила колобка та й спекла. Поставила на вікно стигнути. Раптом чує:
— Ойойой!
— Та хто це ойойойкає?
— Та я!
— Та хтож?
— Та я, Колобакс!
— Знавав я одну сімейку в Італії. — каже дід. — Так там усіх так і звали. Весела була сімейка.
— І я буду веселитися! — крикнув Колобакс. — Та як стрибне з вікна на призьбу, а з призьби на землю в двір, а з двору за ворота та на дорогу! Та й покотився світ за очі.
Котиться-веселиться собі дорогою, коли це назустріч йому зайчик.
— Колобок, колобок, я тебе з'їм!
— А я не Колобок а Колобакс!
— А всерівно з'їм!
— Не їж мене, я тобі реп заспіваю.
— Ой тільки не це! - закричав зайчик та й втік.
Котиться Колобакс далі. А назустріч йому вовк.
— Колобок, колобок, я тебе з'їм!
— А я не Колобок!
— Та хоч і Піцца, всеодно з'їм!
— А я тобі реп заспіваю!
— Ой, тільки не це!!
І вовк втік.
Біжить собі Колобакс далі. Аж тут ведмідь:
— Колобок, колобок, я тебе з'їм!
— А от і не з'їш! Я тобі реп заспіваю!
— Ох, тільки не ту гидоту!!
Ведмідь накивав п'ятами, а Колобакс весело пострибав далі.
Аж тут на дорозі Лисичка-сестричка, хитро так усміхається.
Колобакс їй:
— Зараз я тобі реп заспіваю!
— Ану заспівай!
То він і давай співати:
Я від баби втік,
Я від діда втік,
Я від зайця втік,
Я від вовка втік,
Від ведмедя втік...
А Лисичка взяла смартфона, швиденько все записала, на ютуб виклала, за своє видала, в тренди вискочила, заробила купу баксів, а Колобка ні з чим залишила!
