- Как вы оцениваете атмосферу в Украине для новаторских проектов?

- Она великолепная. У нас так все плохо, что хочется что-то рушить. Поэтому новаторских идей в Украине много.

- И производство вы все-таки делаете в США…

- Потому что банально там есть роботы, а у нас нет. Там есть условия для ведения бизнеса, а у нас нет. Там есть покупательская способность и рынок, а у нас нет. Там есть люди, которые хотят купить и готовы заплатить, а у нас нет. Там есть власти, которым говоришь: смотрите, мы собираемся такое сделать, и они за 2 часа выдают лицензию. А у нас- нет.

Не стоит драматизировть. Вы же сейчас находитесь в украинском офисе. Будет много заказов из Украины, будет и завод в Украине. Мы везде говорим о том, что наш проект украинский. Свой завод мы ставим в Рино, в городе, в котором стоит завод Tesla Gigafactory. И мэр города знает, что мы из Украины...
Источник: censor.net.ua/r3039568

---

Такой себе знак, на него наоборот что-то одели. Лучше ли ему?

@темы: нефотоарт

---

Nekto 117...

Житель Изумрудного города снявший очки...

@темы: сказочка, краски-кисточки, обед, рисовальная доска, Nekto

---

У нас в Бакардии...

@темы: zoo-park

---

@темы: р0боты

---

пора разучивать...

@темы: muzika, нотки

---

Nekto 116...

@темы: обед, Nekto

---

По полям, по лесам, по лугам он бежит. И одно только слово твердит Айболит:
"Монрепо, Монрепо, Монрепо!"

@темы: краски-кисточки, обед

---

из Дюррерматта...

Канцлер. Ваше величество!
Император. Где мы, канцлер?
Канцлер. В Германии, ваше величество.
Император. В Германии? Мы забыли, Мы забыли. Нам казалось, что Мы в нашем мадридском дворце.
Канцлер. Ваше величество изволили остановиться в Вормсе. Здесь созван рейхстаг.
Император. Рейхстаг! Омерзительно! Нам не нравятся эти немецкие дела, они такие… такие негармоничные.
Канцлер. Вашему величеству надлежит назначить новых членов Венской Императорской академии живописи. Вот список, ваше величество.
Император. Тициан, хорошо, Тинторетто, возможно, Маартен ван Хемскерк заслужил, Маринус фон Роймерсвеле, то, что надо, Ян ван Амстель достоин, Альтдорфер — ладно, конечно, Гольбейн — куда ни шло, Хагельмайер из Вены — нет, канцлер, это невозможно. Мы, правда, сами Габсбурги, но это свойственное венцам отсутствие фантазии для Нас неприемлемо. И уж если этот субъект полагает, что Нам приятнее смотреть на изображение деревьев, а не людей, то Мы должны, по крайней мере, получить ощущение силы, с которой природа поднимает из земли эти могучие стволы. А вместо этого Мы видим всего лишь неподвижную кучу раскрашенных листьев. Что еще?

@темы: художники, книжки

---

Совсем на работе у нас тронулся лёд, опять переезжать будем, но не далеко, слева направо.
Книжку успел сделать, и уже дали 3-ю...)

---

Эх, ждал я от Юнны Морицовны что-нибуть про Лутанск, да видать рифма к Плотницкому не нашлась...
Ну теперь славбогу про спорт развернется...)))

---

NASA

@темы: kosmos

---

@темы: історія, кіно

---

Посереднічна...

Ілон Маск
Був Фантомаск.
Одягнув маску,
Чкурнув до Дамаску.
Тільки його й бачили
Ті, що його бачили...

---

Класично-епічна...

Еней був парубок моторний,
Еней мотори продавав...

---

Шел Сільверстейн (пер. Галина Михайловська)
МАМА ТА БОГ
Бог дав нам пальці, а мама виделку та ложку.
Бог дав нам голос, а мама товче: "Не горлай!"
Мама готує вівсянку та юшку з горошку,
Але навіщо ж тоді Бог сотворив шоколад?
Бог дав нам пальці - а мама хустинку картату.
Бог дав калюжі - а мама: "Не хлюпай по них!"
Каже матуся: "Тихіше, спить втомлений тато".
Та Бог дав нам безліч чудових кастрюльок гучних!
Бог дав нам пальці - а мама: "Вдягни рукавички!"
Бог дав нам дощик - а мама: "Додому мерщій!"
Мама велить стерегтися нам песиків стрічних,
Тих, що їх Бог дарував, аби пестили їх від душі.
Бог дав нам пальці - а мама своєї: "Мий з милом!"
Та Бог дав для мандрів бруднющі горище і льох.
Знаю я точно, хоч, може, не дуже кмітливий:
Хтось помиляється з двох - чи то мама, чи Бог.

взято тут www.facebook.com/1420630988165036/photos/a.1420...

@темы: сказочка, поэзiя

---

Золотокудра дівчинка

Золотокудра дівчинко,
ходімо разом жить.
Ніколи не посваримось,
а будемо дружить.

Я в лузі вівці пастиму
і гратиму в ріжок.
А ти пектимеш на обід
солодкий пиріжок.

А потім вишиватимеш
шовкові сорочки
і їстимеш медяники,
цукерки та вершки.

стояла собі хатка

Стояла собі хатка —
дірявий чобіток.
А в ній жила бабуся,
що мала сто діток.

Така була сімеєчка,
сімеєчка мала!
Ніяк із нею впоратись
бабуся не могла.

Пішла бабуся на город
по моркву й буряки,
пішла вона до пекаря
по хліб та пиріжки.

А сто дітей — не ледарі,
пішли збирати хмиз.
Усі взяли по гілочці
й набрали цілий віз!

Води взяли по крапельці
і повний казанок!
І наварили борщику
бабуся й сто діток.

А потім сто цеглинок
вони принесли вмить,
і склали з них будинок,
і стали в ньому жить.

А потім сто зернинок
поклали в землю в ряд.
І виросли з них квіти,
і став квітучий сад!

А якби та бабуся
не мала сто діток,
була б і досі хатка —
дірявий чобіток!

мій коник

Я мав колись-то коника,
що звався Сірячок.
Я дав його раз дівчинці
поїхать на товчок.

Вона шмагала коника
ще й била батіжком,
вона ганяла коника
болотяним лужком...

Навіщо дав їй коника! —
я дуже шкодував,
і вже ніколи коника
дівчаткам не давав!

ПІСЕНЬКА ПРО ГРУШІ

Росла на груші грушка,
Як всі грушки – проста.
Та хто б, скажіть, подумав? –
Упала на кота!
Кіт – ну нявчать на грушу!
Прийшов у сад дідусь...
Та хто б, скажіть, подумав? –
І діда грушка – лусь!
Тоді приходить бабця
Їх, бідних, лікувать.
Та хто б, скажіть, подумав? –
І бабцю грушка – гать!
Аж тут прибігли діти
Під грушку – й залюбки –
Ну, хто б, скажіть, подумав? –
Поїли всі грушки!

Наталя Забiла та Лiдiя Повх

@темы: сказочка, поэзiя

---

народ ржот...

---

Філософсько-прогрессивісська лірика...

Закортілося Кортесу трохи більше песо...
Стало сумно Монтесумі, що не знав прогресу...

---

@темы: сказочка, поэзiя