Из Джеки Чана...

Ничего такого, просто Филиас Фог прибывает в Стамбул...
80 дней вокруг света

@темы: кіно

---

Ниажиданно...

@темы: muzika

---

и в наше время...

говорят, похвально...

@темы: кіно, Star Wars

---

Вот были Звездные Войны в наше время...

@темы: сказочка, кіно

---

Крітовськое письмо...

---

Казочка...

Жили були дід і баба. І жили вони коло банку. То діда так і звали - Дід Колобанка. А банк раптом взяв та й заблокував їм картки.
В магазин не підеш, а їсти хочеться. От дід і просить:
— Бабусю! А спечи нам хоть чогось!
Баба пішла, пошкреблась по горщикам, замісила борошно, зліпила колобка та й спекла. Поставила на вікно стигнути. Раптом чує:
— Ойойой!
— Та хто це ойойойкає?
— Та я!
— Та хтож?
— Та я, Колобакс!
— Знавав я одну сімейку в Італії. — каже дід. — Так там усіх так і звали. Весела була сімейка.
— І я буду веселитися! — крикнув Колобакс. — Та як стрибне з вікна на призьбу, а з призьби на землю в двір, а з двору за ворота та на дорогу! Та й покотився світ за очі.

Котиться-веселиться собі дорогою, коли це назустріч йому зайчик.
— Колобок, колобок, я тебе з'їм!
— А я не Колобок а Колобакс!
— А всерівно з'їм!
— Не їж мене, я тобі реп заспіваю.
— Ой тільки не це! - закричав зайчик та й втік.

Котиться Колобакс далі. А назустріч йому вовк.
— Колобок, колобок, я тебе з'їм!
— А я не Колобок!
— Та хоч і Піцца, всеодно з'їм!
— А я тобі реп заспіваю!
— Ой, тільки не це!!
І вовк втік.

Біжить собі Колобакс далі. Аж тут ведмідь:
— Колобок, колобок, я тебе з'їм!
— А от і не з'їш! Я тобі реп заспіваю!
— Ох, тільки не ту гидоту!!
Ведмідь накивав п'ятами, а Колобакс весело пострибав далі.

Аж тут на дорозі Лисичка-сестричка, хитро так усміхається.
Колобакс їй:
— Зараз я тобі реп заспіваю!
— Ану заспівай!
То він і давай співати:
Я від баби втік,
Я від діда втік,
Я від зайця втік,
Я від вовка втік,
Від ведмедя втік...

А Лисичка взяла смартфона, швиденько все записала, на ютуб виклала, за своє видала, в тренди вискочила, заробила купу баксів, а Колобка ні з чим залишила!

@темы: сказочка

---

@темы: сказочка, Digital art

---

Полісся...

@темы: релакс

---

Сказочка...

@темы: сказочка, Digital art

---

Барок...

@темы: muzika

---

Nekto-203...

по работе одежду тренировался...

@темы: Nekto

---

Страшное кино...

@темы: zoo-park

---

Nekto-201...

@темы: Nekto

---

Люди, которые передали нам кота утверждали что он не мяукает.
Ну, теперь он не только разговаривает на разных языках, но еще и сам с собой разговаривает, когда в настроении.
Иногда, редко но страшно рычит...)
Но только не молчит)))

@темы: zoo-park

---

Music...

@темы: muzika

---

из Пратчетта...

— ТЫ КТО, МАЛЬЧИК?
— Мор, господин, — ответил Мор. — Твой ученик. Помнишь?
Некоторое время Смерть не отрываясь смотрел на него. Затем синие булавочные головки его глаз вновь обратились к книге.
— АХ ДА, МОР. НУ ЧТО Ж, МАЛЬЧИК, ТЫ ДЕЙСТВИТЕЛЬНО ИСКРЕННЕ ЖЕЛАЕШЬ УЗНАТЬ САМЫЕ СОКРОВЕННЫЕ ТАЙНЫ ВРЕМЕНИ И ПРОСТРАНСТВА?
— Да, господин. Думаю, что так, господин.
— ХОРОШО. КОНЮШНИ СРАЗУ ЗА ДОМОМ. ЛОПАТА ВИСИТ ЗА ДВЕРЬЮ, КАК ВОЙДЕШЬ.
Он посмотрел на книгу. Перевел взгляд на Мора. Тот не двинулся с места.
— СУЩЕСТВУЕТ ЛИ НЕКАЯ ВЕРОЯТНОСТЬ ТОГО, ЧТО ТЫ НЕ ПОНЯЛ МЕНЯ?
— Да, господин.
— УДОБРЕНИЕ, МАЛЬЧИК. НАВОЗ. У АЛЬБЕРТА В САДУ ЕСТЬ ЯМА ДЛЯ КОМПОСТА. ПОЛАГАЮ, ГДЕ-ТО ТАМ ИМЕЕТСЯ ТАЧКА. ТАК ЧТО ЗАЙМИСЬ ДЕЛОМ.
Мор скорбно кивнул:
— Да, господин. Понимаю, господин. Господин?
— ДА?
— Господин, я только не понял, какое это имеет отношение к сокровенным тайнам времени и пространства.
Смерть не отрываясь изучал книгу.
— ПОЭТОМУ ТЫ ЗДЕСЬ. ЧТОБЫ УЧИТЬСЯ...

@темы: писатели, книжки

---

Music...

@темы: muzika

---

Неапасионата...

@темы: muzika

---

Opasionata...

@темы: Digital art

---

Любопытный тип у Луганского в чатрулетке, москвич, руководиттипа небольшойкомпанией, вроде умный идаже нечточеловеческое, вздыхает, готов сотрудниковприкрывать илипойтивместоних...
Новголове морок, как у многих, мысли ворочаются, а результ плачевный...
А бывают люди вродеипопроще,
но ясностьвголове...

чита

@темы: історія