dosoaftor
...Заснований у 1636 році за рішенням Законодавчих зборів колонії Масcачусетської затоки, Гарвардський коледж був названий на честь його першого спонсора – молодого священика Джона Гарварда з м. Чарлстоуна, який у 1638 році заповів всю свою бібліотеку та більшу частину майна (800 фунтів) коледжу. Його першими студентами були 9 осіб, яких навчав один викладач.
Перші сто років існування Гарвардський коледж був відносно малим, провінційним консервативним богословським закладом, що копіював англійську освітню модель університетів Кембриджа та Оксфорда, дотримуючись пуританських засад у вихованні та методики зубріння і муштри. Проте у XVIII ст. його викладачі, які здобули професорські ступені в університетах Німеччини і побачили недоліки англійської університетської моделі, ініціювали відкриття при коледжі трьох професійних шкіл – богословської, медичної і права із магістерськими відділеннями. Водночас, було визнано за доцільне на бакалаврських курсах читання спеціальних курсів професорами. Із другої половини XIX ст. коледж перетворено на класичний університет зі своєю обсерваторією (1846), аспірантурою (1847), хімічною лабораторією (1857), музеєм натуральної історії (1860), сільськогосподарською та школою бізнесу.
Із часу ректорства Чарльза Еліота (1869-1909) Гарвардський університет визначив своїм пріоритетом досконалість освіти і досягнення статусу найкращого і загальнодоступного освітнього закладу США. Як еквівалент німецької системи освіти відкрито факультет філософський (Arts and Sciences), з 1872 року введено науковий ступінь магістра та доктора філософії (РhD). Спираючись на давні власні традиції, керівництво університету прагнуло зібрати здібних студентів з усіх куточків країни, проголосивши принцип рівного доступу до якісної освіти для всіх, незалежно від етнічної і релігійної групи і майнового статку. Контингент студентів університету в цей час досяг трьох тисяч.
Професорсько-викладацький колектив університету виробив таку систему навчально-виховного процесу, яка стимулює кожного студента на максимальний розвиток своїх талантів. Так, відбір студентів на навчання відбувається за конкурсною комплексною системою, яка складається із тестів декількох видів, творчого есе, а також результатів навчання у школі, що дозволяє отримати здібних і амбітних студентів.
Річна вартість навчання в університеті – 40 тис. $ США, однак більшість із вступників (до 70 %) користуються гнучкою системою особистого рейтингу знань і здібностей для отримання фінансової допомоги (Гарвардського освітнього фонду для найбільш обдарованих, фонду штату, окремих спонсорів чи фундаторів спеціальних іменних стипендій – випускників університету, включно з практикоюдержавного пільгового кредиту). Зазначимо, що згідно з контрактом, укладеним зі студентом, сума наданого державою кредиту на навчання повертається ним протягом 10-15 років і може бути суттєво зменшена (до третини), якщо він за роки навчання продемонстрував відмінні знання. Останнє, безумовно є стимулом для студентства у досягненні відмінних результатів. Принагідно зазначимо, що спілкування автора статті з деякими випускниками і студентами університету, які є вихідцями із незаможних родин російських і українських емігрантів, засвідчило, що згаданий навчальний заклад є елітним, але і водночас доволі демократичним...
Перші сто років існування Гарвардський коледж був відносно малим, провінційним консервативним богословським закладом, що копіював англійську освітню модель університетів Кембриджа та Оксфорда, дотримуючись пуританських засад у вихованні та методики зубріння і муштри. Проте у XVIII ст. його викладачі, які здобули професорські ступені в університетах Німеччини і побачили недоліки англійської університетської моделі, ініціювали відкриття при коледжі трьох професійних шкіл – богословської, медичної і права із магістерськими відділеннями. Водночас, було визнано за доцільне на бакалаврських курсах читання спеціальних курсів професорами. Із другої половини XIX ст. коледж перетворено на класичний університет зі своєю обсерваторією (1846), аспірантурою (1847), хімічною лабораторією (1857), музеєм натуральної історії (1860), сільськогосподарською та школою бізнесу.
Із часу ректорства Чарльза Еліота (1869-1909) Гарвардський університет визначив своїм пріоритетом досконалість освіти і досягнення статусу найкращого і загальнодоступного освітнього закладу США. Як еквівалент німецької системи освіти відкрито факультет філософський (Arts and Sciences), з 1872 року введено науковий ступінь магістра та доктора філософії (РhD). Спираючись на давні власні традиції, керівництво університету прагнуло зібрати здібних студентів з усіх куточків країни, проголосивши принцип рівного доступу до якісної освіти для всіх, незалежно від етнічної і релігійної групи і майнового статку. Контингент студентів університету в цей час досяг трьох тисяч.
Професорсько-викладацький колектив університету виробив таку систему навчально-виховного процесу, яка стимулює кожного студента на максимальний розвиток своїх талантів. Так, відбір студентів на навчання відбувається за конкурсною комплексною системою, яка складається із тестів декількох видів, творчого есе, а також результатів навчання у школі, що дозволяє отримати здібних і амбітних студентів.
Річна вартість навчання в університеті – 40 тис. $ США, однак більшість із вступників (до 70 %) користуються гнучкою системою особистого рейтингу знань і здібностей для отримання фінансової допомоги (Гарвардського освітнього фонду для найбільш обдарованих, фонду штату, окремих спонсорів чи фундаторів спеціальних іменних стипендій – випускників університету, включно з практикоюдержавного пільгового кредиту). Зазначимо, що згідно з контрактом, укладеним зі студентом, сума наданого державою кредиту на навчання повертається ним протягом 10-15 років і може бути суттєво зменшена (до третини), якщо він за роки навчання продемонстрував відмінні знання. Останнє, безумовно є стимулом для студентства у досягненні відмінних результатів. Принагідно зазначимо, що спілкування автора статті з деякими випускниками і студентами університету, які є вихідцями із незаможних родин російських і українських емігрантів, засвідчило, що згаданий навчальний заклад є елітним, але і водночас доволі демократичним...